ЛІТЕРАТУРНА КАРТА СЛАВУТИ

 

МАРІЯ  КАРАВАН

 1950

    Марія  Олександрівна Караван народилася 19 ли­стопада 1950 року в селі Нападівка Старокостянтинівського району Хмельницької області в селянській родині. Після закінчення десятирічки у с.Булвці вступила до Камянець-Подільського державного педагогічного інституту на філологічний факультет. У 1971 році після його закінчення отримала направ­ления на роботу вчителем української мови та літератури Довжанської середньої школи Славутського району. Згодом, у зв'язку з одруженням і переїздом за місцем прожи­вания чоловіка, була переведена на посаду вчителя-словесника Хутірської восьмирічної школи, а потім заступником директора з навчально-виховної роботи Корчицької середньої школи Шепелвського району.

    Пізніше доля закинула у місто Славуту. 3 1982 року викладала у  Славутській середній школі №3 українську мову та літературу, цікаві курси: «Етика і психологія сімейного життя», «Основи вибору професії», «Народознавство».   Була заступником директора з виховної роботи.

     3 1992 року почала навчати дітей рідної мови і літератури та вести уроки народознавства в ЗОШ І -ІІІ ст. №4 м. Славути. Працюючи в школі   Марія Караван   створила музей народного побуту, який неодноразово  ставав  переможцем у багатьох всеукраїнських конкурсах.

    3    1995 року вона стала авторкою і ведучою  телевізійних і радіо передач «З народних джерел». На сьогодні   вийшло в телеефір  понад 300 випусків.  

     Пише з дитинства. Була юнкором дитячих газет, друкувалася в студентських  виданнях, згодом - в обласній і республіканській пресі. Понад 30 років дописує до газети «Трудівник Полісся», є її позаштатним кореспондентом. У світ вийшла ціла добірка  книг  Марії Караван, які авторка присвятила  місту Славута: «Ключі до щастя» (2018), «Грані серця» (2021), «Пісня рідної Землі або Гімн Природі» (2021). Вона є співавторкою книг «Обереги рідної землі», Славутчина пісенна», «Я серцем ненароком відболію», «Самоцвіти України», «Її зоря сіятиме в віках». Марія  Олександрівна  є членкінею  Асоціації  письменників України Західного регіону та НСЖУ, а також багатьох інших регіональних літературно-мистецьких, громадських організацій, об’єднань.

   В 2021 році  Марії  Олександрівні Караван присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славута».

Книги

Марії   Караван

Караван М. В ім’я здоров’я і збереження нації / Марія Караван. -  Славута, 2021. – 228 с. , іл..

   Ця книга дає відповідь на питання, як формувати тверезий спосіб життя в сім’ї та суспільстві.     

   Для широкого кола читачів; активістів громадських рухів, організацій,  ,педагогів, усіх, хто зацікавлений у відродженні та збереженні здоров’я  в суспільстві.

 

Караван М. Все починається з любові / Марія Караван. -  Славута, 2020. – 416 с. , іл..

    Ця книга  про тих, хто жив і живе, працював і працює  задля рідного міста  й України. Час невблаганний. Відходять у вічність  люди, та залишаються на землі їхні хороші справи. Ця книжка – данина тим, хто своїми гранями серця утверджував і утверджує добро і щастя, мир і справедливість на землі.

 

Караван М. Грані серця: нариси, публікації, спогади./ Марія Караван. -  Славута, 2018. – 308 с. , іл..

     Ця книга  про тих, хто жив і живе , працював і працює  задля рідного міста  й України.

 

 Караван М. До витоків духовності: нариси, публікації, спогади./ Марія Караван. -  Славута, 2021. – 202 с. , іл..

   Усі дослідження, нариси, публікації, спогади – весь матеріал підпорядкований тому, щоб не тільки показати, чому відродження народної духовності є однією з найважливіших умов становлення народу України як нації, ай вказати реальні шляхи, як це можна зробити.

 

Караван Марія  Олександрівна / Обереги рідної землі. Вип.3 Славутчина пісенна: Пісенно-художня збірка. - Шепетівка, Шепетівська міжрайонна друкарня, 2019. – C.72-77

   Збірка містить твори поетів-піснярів Славутчини, майстрів поетичного слова та ніжної , глиборощирої мелодії.

Караван М. Ключі  від щастя./ Марія Караван. -  Славута, 2018. – 72 с. , іл..

   У цьому збірнику спроба автора дати відповідь на запитання, що потрібно для щастя. Викладено погляди на сім’ю, як найдавніший устрій на землі, опору міцного суспільства. Вдумливий читач знайде поради як створити  щасливу сім’ю.  Книга призначена на широке коло читачів.

 

Марія Караван. Нариси //Самоцвіти в Україні- нариси, поезія і пісні.: Літературно-художне видання. – Рівне.: ТзОВ» Острозка друкарня, 2015.- С. 162-172

До книги увійшли нариси про людей, які своїми здобутками та шляхетністю возвеличують наш край, а також  творчість поетів і прозаїків з різних куточків України. Дизайн обкладинки Світлани Лелях – Бегутової.

Книга розрахована на широке коло читачів 

 

Марія Караван Нариси // Я серцем ненароком відболію – поезія і проза.: Літературно – художне видання. -  Рівне.: ТзОВ «Острозка друкарня», 2015.- С. 182 

    Збірка  – містить у собі вірші та прозові твори письменників  з різних куточків України.  Малюнки  Світлани Лелях – Бегутової.

Книга розрахована на широке коло читачів 

 

Караван М. Пісня рідної Землі або Гімн Природі: нариси, публікації, спогади / Марія Караван //уклад. М. О Караван. -  Славута, 2021. – 242 с. , іл..

  В своїй новій  книзі  звертає особливу  увагу свого читача, зокрема  і представників молодшого покоління  до бережливого ставлення до живої  природи, на вміле і правильне використання  її ресурсів.  Книга розрахована на широке коло читачів

Вірші для дітей

Марії   Караван

Найкращі квіти України

Білі, рожеві, жовті і сині -

Найкращі квіти в нас, в Україні

Білі ромашки і деревій

Несуть здоров'я і збуття мрій.

 А чорнобривці і повна ружа -

Щоб врода дівчини 

Тай була гожа.

 Ну а любисток і рута-м'ята -

Щоб  наша доля була багата.

 Мальви, троянди,

Волошки сині

Теж є окрасою  України.

 Квітів багато різних-прерізних:

Ніжних, пахучих,

 Гарних і рідних.

 

Колискова для Настусі

 (пісня)

 Прилетіли пташечки

До нашої Насточки.

Ой люлі, ой люлі,

До нашої Насточки.

 

 Посідали на вікні,

Заспівали їй пісні.

Ой люлі, ой люлі,

Заспівали їй пісні.

 

 Ти, Настусю, засинай

І скоріше підростай.

Ой люлі, ой люлі,

І скоріше підростай.

 

Різдвяна пісня

В небесах вогонь засвітився,

Небувале сяйво його,

На землі Христос народився –

Величаймо, люди, Його!

 

Божа Мати коси шовкові

Ніжно стелить Сину Свому,

А дуби шумлять у діброві

І співають пісню Йому.

 

Спить у яслах Божа дитина,

Пахне свіже сіно кругом,

А ягнятка Божого Сина

Зігрівають своїм теплом.

 

Ми Ісусу шану віддаймо

І молитву щиру складім,

І завжди Його прославляймо,

В правді й вірі чесно живім!

 Мені тринадцятий  минало.

"Мені тринадцятий  минало"...

Читає Аня залюбки

І рідними такими стали

Оці Шевченкові рядки.

 

Їй теж 13-ть,  та печалі

Вона такої  не знесла

Бо в рідному своєму краї

Вже в інший час вона зросла.

 

Ні панщини вона не знала,

Давно кріпацтво відгуло

Лише в книжках дівча читало,

Як тяжко жить тоді було.

 

І як Тарас поневірявся

Ягнята пас десь за селом

Та в безнадію не вдавалось

Його засмучене чоло.

 

І виріс він, і став поетом,

Художником великим став

Життєві сили, творчі злети

Народу рідному віддав.

 

Схвильовано "Кобзар" читає,

І сльози стеляться в очах

Анюта ніби відчуває

Доторк поета до плеча.

 

Він ніби з нею розмовляє

Розказує їй про життя

Тепер Анюта твердо знає:

- Візьме "Кобзар" у  майбуття.

 

Катрусин сон

 Каті гарний сон наснився,

Що вона - неначе птиця,

 

Пролітає над садами,

Над полями і лісами.

 

Бачить ріки і долини,

Верби і кущі калини.

 

Бачить голубі озера,

Чарівні міста і села.

 

А над ними пісня лине

Дорогої України.