ЛІТЕРАТУРНА КАРТА СЛАВУТИ

Вячеслав Терновий

     Терновий В’ячеслав Олександрович народився у селі  Старий Кривин  1 квітня 1962 року. Дитячі та юнацькі роки пройшли у селі Лисиче Славутського району. По закінченні у 1977 році Лисиченської восьмирічної , а у  1979  році Головлівської  середньої шкіл здобував вищу освіту у Камянець – Подільському державному педагогічному університеті на філологічному факультеті. Диплом педагога отримав у 1963 році. Учителював у Головлівський та Горицький середніх школах.

      Служив в армії.

   Більше 20 років  - на журналістський роботі. Був кореспондентом  та завідувачем відділу редакції міськраойнної газети « Трудівник Полісся», редактором газети «Пульс» Хмельницького облагробуду, редактором Славутської студії телебачення «Руна», директором телерадіокомпанії «Контакт – Славута». Тривалий час  був керівником Славутського міськрайонного радіо, поєднуючи роботу власного кореспондента Хмельницької телерадіокомпанії «Поділля –Центр».

      В’ячеслав Олександрович досконало володів професією журналіста. Його передачі з цікавістю слухали мешканці краю та області. Він часто виступав з публікаціями у друкованих засобах масової інформації. В’ячеслав Терновий  першим розпочав дослідження питання Голодомору на Україні 1932 - 1933 рр. .в. 1993 році видав книгу « Було це на Славутчині в 30-х».

      Автор багатьох поезій про рідний край, співзасновник славутського літературного мистецького об’єднання «Сузір’я».

     За сумлінну і багаторічну працю В’ячеслав Олександрович Терновий  у 2007 році був удостоєний  високого звання «Заслужений журналіст України».

Бібліографія

 

Терновий В’ячеслав Олександрович// Обереги рідної землі . Вип.1: Поетично-художня збірка.-Шепетівка, Шепетівська міжрайонна друкарня, 2012. – С. 187

 ( Славутчина поетична).

         Ця збірка містить поезії членів Славутського літературно- мистецького обеднання «Сузіря». Розрахована на широке коло читачів.

 

 

Терновий , В.  Славута – диво казка: Поезії / В’ячеслав Терновий. - Шепетівка, Шепетівська міжрайонна друкарня, 2011. – 68с. іл.. 

         До збірки увійшли вірші В’ячеслава Тернового про місто Славута Хмельницької області.

Книга розрахована на широке коло читачів.

 

Зоя Стрихарчук

        Зоя Романівна Стрихарчук – народилася 1 квітня 1951 року на Рівненщині у мальовничому  селі Сіянці Острозького району. Закінчила Дубнівське культосвітнє училище культури, згодом інститут культури. Працювала кореспондентом у районній газеті міста Дубно «Червона зірка». А через декілька років --за спеціальністю, (режисером). Водночас друкувалася  в районній, обласній та республіканській газетах.

       Видала першу збірку оповідань і повістей « Криниця долі». Другою збіркою стала «Сто і одна гумореска Зої Стрихарчук».

Трохи пізніше вийшла в світ художньо-поетична збірка поетів Славутчини, (що на Хмельниччині) «Обереги рідної землі», до якої увійшло чимало чимало віршів Зої Стрихарчук. В новій книзі -альманасі «Лелеки літа» Хмельницької літературної спілки «Поділля» надруковано чимало її оповідань. Зоя Романівна друкує свої твори  і у Львівському мистецькому часописі «Гілка золотого каштана». Не так давно  вийшла нова прозова книга Зої Стрихарчук « Гріхи наші земні». Цього року побачила світ і книга «Я серцем ненароком відболію», ( Рівненського літературно-художнього видання, редактор - Ю. Мельник), котра містить в собі зібрані вірші та прозові твори авторів з різних куточків України. В неї увійшли й твори Зої Романівни.

         В своїй творчості вона неодноразовий лауреат районних, обласних та республіканських конкурсів.

    Її творчість різностороння. Не так давно вийшла у світ книга  самодіяльних аматорів-композиторів «Музичні барви Славутчини», у яку увійшло близько півсотні її кращих пісень. Як поетеса-піснярка і як співачка вона співає їх на сценах  не тільки свого міста і району, а й сусідніх районах та областях.

Нещодавно побачила світ і її  дитяча книга казок «Казки від бабусі Зої». Нині готує до друку поетичну ліричну збірку « Струни ніжного серця».

       На свої слова та музику нещодавно випустила альбом духовних пісень «Крок віри в Божественні Двері». Керуючись основною  метою - будити спляче людство і повертати їх до Христа, вона  створила і відповідні кліпи до них.  З твердою вірою в себе та краще майбутнє, бажанням бути потрібною, з серцем повних творчих сил та енергії, вона  несе духовну радість у душі людей ще й власним виконанням  своїх духовних пісень.

Книги Зої Стрихарчук

  Стрихарчук, Зоя.  Земні гріхи наші: Історії з життєвих перехресть, повісті./ Стрихарчук, Зоя. -  Шепетівка, 2012. – 292 с.

         Основний стержень повістей, бувальщин, оповідань - це життєві перипетії, які обов’язково виникають у тих, хто йде неправильним шляхом, а, спотикаючись, бреше, лукавить та в результаті сам заплутується у власних тенетах. І тоді, як правило, все повертається бумерангом: життя стає нестерпним, а потім приходить запізніле каяття... 

     У книзі йдеться і про велич справжнього кохання, без якого не можна уявити повноцінного існування людини на землі. Книга  прийдеться до душі усім, хто у доволі непростий час зберіг у собі найвищі людські цінності.

     Для  широкого кола  читачів 

   Стрихарчук, З. Казки бабусі Зої /Зоя Стрихарчук. – Шепетівка.: ФОП Фрейліхман З.Ю., 2015. - 88 с. іл..

        Перша збірка авторських  казок, та пісень для  дітей  Зоі Стрихарчук. Цікаві тексти, якісні кольорові ілюстрації на кожній сторінці  допоможуть залучити дитину до цікавого і корисного читання. І звичайно ж, казки дарують батькам і дитині незабутні миті спілкування.

       Для дітей дошкільного і шкільного віку.

 

 

Стрихарчук, З. Криниця долі : Літературно.-художне видання \ Зоя Стрихарчук. Мир, 1994. – 135с. іл.. 

Перша збірка оповідань, віршів та етюдів  авторки. Для широкого кола читачів.

 

Стрихарчук, З.  Сто і одна гуморески Зої Стрихарчук.: Літературно - художне видання/ Зоя Стрихарчук. – Шепетівка.:  Шепетівська міжрайонна друкарня, 1998. – 124 с.   

        Гуморески Зої Стрихарчук – це живі картинки народного гумору, крізь призму яких видно наше сьогодення, наш побут. Вони відзначаються природністю, влучністю, дотепністю і залюбки можуть увійти до репертуару читців - гумористів.